середа, 2 грудня 2015 р.

ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІА ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОЦІ

Мультимедіа — по­дання інформації про об'єкти і процеси не тра­диційним   
                              текстовим опи­сом, а за допомогою фото, відео, графіки,
                              анімації,  звуку, тобто в усіх відомих сьогодні формах.
         Подаючи інформацію за допо­могою фото, відео, графіки, ані­мації, звуку, ми маємо дві основні переваги — якісну і кількісну.
       Якісно нові можливості очевид­ні, якщо порівняти словесні описи з безпосереднім аудіовізуальним поданням.
       Кількісні переваги полягають у тому, що мультимедіа має набага­то вищу інформаційну щільність.
      Ось чому «краще один раз побачити, ніж мільйон разів почути.

Методика використання мультимедіа - технологій передбачає:
                     удосконалити систему організації навчання на різних етапах уроку;
                     посилити мотивації навчання;
                     поліпшити якість навчання й виховання, що підвищить інформаційну культуру учнів;
                     підвищити рівень підготовки учнів у галузі сучасних інформаційних технологій;
                     продемонструвати можливості комп’ютера не тільки як засобу для гри.

Мультимедійні уроки допомагають виконати
такі дидактичні завдання:
                     засвоїти базові знання з предмета;
                     систематизувати набуті знання;
                     сформувати навички самоконтролю;
                     сформувати мотивацію до навчання в цілому;
                     надати навчально-методичну допомогу учням у само­стійній роботі з навчальним матеріалом.
       Цю технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основне призначення якого — організувати засвоєння учнями інформації шляхом повідо­млення навчального матеріалу та забезпечити його успішне сприйняття, яке посилюється завдяки залученню зорової пам’яті.

Завдяки використанню на уроці мультимедійних техноло­гій структура уроку принципово не змінюється. У ньому, як і раніше, зберігаються всі основні етапи, змінюються, мож­ливо, тільки їхні тимчасові характеристики.
      Необхідно зазначити, що етап мотивації в цьому випадку розширюється й має пізнавальне навантаження. Це необхід­на умова успішного навчання, оскільки без бажання попов­нювати багаж знань, без уяви й емоцій неможлива творча діяльність учня.




Етапи уроку


Зміст

Цілі

Умови досягнення позитивних результатів

Формуван­ня нових понять і способів
ДІЙ

Основні по­няття, схеми, таблиці, малюнки, ані­мація, відео- фрагменти ілюструють особливості нового мате­ріалу

Викладання нового на­вчального матеріалу

Застосування різних способів активізації розу­мової діяльності учнів, включення дітей у пошукову роботу, самоорга­нізацію навчання; систематизація нових знань

Застосуван­ня знань, формуван­ня вмінь

Питання й завдання, що вимагають розумової активності і творчого осмислення матеріалу; підказка правильного рішення під час виникнен­ня труднощів

Виконання тренуваль­них завдань

Використання різних способів закріплення знань; звернення викладача до групи з проханням доповнити, уточ­нити, виправити відповідь учня, поглянути на досліджувану проблему 3 іншого боку; уміння учнів зіставляти факти з поняттями, пра­вилами та ідеями

Контроль і облік знань

Завдання різного рівня складності, використання нестандартних ситуацій, які перевіряють набуті знання

Організація контролю й самокон­тролю

Використання різних способів контролю й само­контролю знань; рецензування ро­біт учнів із зазна­ченням успішного засвоєння інфор­мації та прогалин у знаннях
 Структурна компоновка мультимедійної презентації із застосуванням гіпертекстових посилань розвиває системне, аналітичне мислення. Окрім того, за допомогою презентації можна застосовувати різноманітні форми організації пізна­вальної діяльності: фронтальну, групову, індивідуальну.

Таким чином, мультимедійна презентація найбільш опти­мально та ефективно відповідає дидактичній меті уроку.
Освітній аспект: сприйняття учнями навчального мате­ріалу, осмислення зв’язків між об’єктами вивчення.
Розвивальний аспект: розвиток пізнавального інтересу в учнів, уміння узагальнювати, аналізувати, порівнювати, активізація творчої діяльності учнів.
Виховний аспект: виховання наукового світогляду, уміння чітко організувати самостійну та групову роботу, виховання почуття      товариськості, взаємодопомоги.
Мультимедійні технології можуть бути використані:
Для анонсування теми:         
         Тема уроку подана на слайдах, у яких стисло  викладені                основні моменти питання, що розглядають.
Як супровід пояснення викладача:
                                  Використання мультимедіа-презентацій під час пояснен­    ня нової теми з досить лінійною послідовністю кадрів. У пре­зентації можна звернути увагу на головні аспекти.
        На екрані можна подати визначення, схеми, які учні за­писують у зошит (також можна конспект змісту презен­тації роздрукувати для кожного учня), тоді викладач, не витрачаючи час на повторення, устигає розповісти більше.
       Презентацію (що є своєрідним конспектом теоретичного мате­ріалу) викладач проводить на одному комп'ютері (бажано із за­стосуванням засобів проекції на настінний екран) або шляхом синхронного виведення на екрани робочих місць учнів одного й того ж кадру.
        Перехід від кадру до кадру в цьому випадку запрограмований тільки після натискання клавіш або клацання мишкою, без ви­користання автоматичного переходу через певний час, оскіль­ки час, необхідний для сприйняття учнями того чи іншого ка­дру з урахуванням додаткових пояснень, може бути різним за­лежно від рівня підготовки школярів.
Як інформаційно-навчальний посібник:
У навчанні особливу увагу сьогодні звертають на особис­ту діяльність учня з пошуку, усвідомлення й засвоєння нових знань. Викладач у цьому випадку є організатором процесу на­вчання, керівником самостійної діяльності учнів, який надає їм потрібну допомогу й підтримку.   
 Ці посібники зручно використовувати в тих випадках, коли учень з якоїсь причини не встиг виконати завдання під час уроку або якщо він пропустив тему через хворобу. Учень може прийти в кабінет інформатики після уроків і до­опрацювати матеріал. І навпаки, учні, які встигають за урок виконати всі запропоновані завдання, можуть, не чекаючи решти, переходити до наступного розділу теми або викону­вати творче завдання з вивченої теми. Таким чином, завдяки індивідуальному режиму роботи кожний учень досягає по­зитивного результату.
  Мультимедійний додаток дозволяє організувати таку роботу. Він має бути повним і містити матеріали з кількох суміжних тем. Це забезпечує можливість для самостійного вивчення розділів теми, а також для випереджувального на­вчання.
Структура презентації в цьому випадку повинна бути до­сить складною, нелінійною, з великою кількістю розгалужень і ґрунтуватися на «ручному» присвоєнню об’єктам посилання на інші кадри (користувач клацає мишкою на відповідному об’єкті).
Завдяки такій складній структурі важливо передбачити добре оформлені кадри, які виконують функцію «головного меню» (а також допоміжного меню) для вибору бажаної теми й підтеми, а також на кожному кадрі розмістити «типові» кноп­ки навігації, оформити в одному стилі «панель управління». Під час організації самостійної роботи на уроці важливо пе­редбачити додатковий матеріал для учнів, які успішно ви­конують завдання обов’язкового рівня.
Наявність мультимедійного забезпечення дозволяє ком­пенсувати недостатню лабораторну базу, завдяки можливості моделювати процеси та явища. Використання комп’ютера на цьому етапі має, окрім плюсів (індивідуальний темп роботи з програмою, великий обсяг інформації з теми, мультимедіа), і недоліки (відсутність контакту з викладачем, сприйняття текстової інформації з екрана монітора).
Для контролю знань:
Використання комп'ютерного тестування підвищує ефек­тивність навчального процесу, активізує пізнавальну діяль­ність учнів. Тести можуть бути у формі карток з питаннями, відповіді на які учень записує у зошиті або на спеціальному бланку відповідей. За бажанням викладача зміна слайдів може бути налаштована на автоматичний перехід через пев­ний проміжок часу.
Під час створення тесту з вибором відповіді на комп’ютері можна організувати висновок про правильність (непра­вильність) зробленого вибору або без вказівки правиль­ності зробленого вибору. Можна передбачити можли­вість повторного вибору відповіді. Такі тести мають передбачати виведення результатів про кількість
правильних і неправильних відповідей. Окрім того, вибір питань тесту організовують випадково (наприклад, з 20 пи­тань учень бачить 10, обраних випадково), що створює ілю­зію кількох різних варіантів тесту. За результатами таких тестів можна судити про ступінь готовності та бажання учнів засвоїти матеріал.
Особливої уваги потребує питання спільного викорис­тання мультимедійних презентацій і робочих зошитів. Не слід спиратися тільки на можливості комп’ютера, хоча він допомагає наочно та яскраво подати інформацію з до­сліджуваної теми.
Основні визначення та головний матеріал повинні за­лишитися в учнів на паперовій копії (і зрозуміло, без необ­хідності переписувати їх з екрана монітора). Виконувати завдання, у яких потрібно самостійно виконати обчислен­ня і вписати в зазначені місця відповіді, також бажано в робочому зошиті. Функції мультимедійних презентацій і робочих зошитів чітко розділені й дублювати один одного повинні тільки там, де це дійсно необхідно.
РЕКОМЕНДАЦІЇ З РОЗРОБКИ
МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ
Мультимедійні програмні засоби мають багато можли­востей у відображенні інформації, значно відрізняються від звичних і безпосередньо впливають на мотивацію учнів, швидкість сприйняття матеріалу, стомлюваність і на ефек­тивність навчального процесу загалом.

 На етапі створення мультимедійної презентації необхідно вра­ховувати такі особливості:
  психологічні особливості учнів групи;
  цілі й результати навчання;
  структуру пізнавального простору;
  розміщення учнів;
вибір найбільш ефективних елементів комп'ютерних техно­логій для виконання конкретних завдань уроку;
  кольорову гаму оформлення навчального матеріалу.
  Під час роботи з мультимедійними презентаціями на уро­ках необхідно враховувати психофізіологічні закономірності сприйняття інформації з екрана комп’ютера, телевізора, про­екційного екрана.
Робота з візуальною інформацією, поданою з екрана, має свої особливості, тому що за тривалої роботи викликає втому, погіршення зору. Особливо трудомісткою для зору є робота з текстами. 


Під час створення слайдів необхідно врахувати  такі основ­ні вимоги:
       Слайд повинен містити мінімально можливу кількість слів.
       Для написів і заголовків слід вживати розбірливий круп­ний шрифт. Лаконічність — одна з вихідних вимог роз­робки навчальних програм.
       Переважно розміщувати на слайді головне: пропозиції, ви­значення, слова, терміни, які учні будуть записувати в зо­шити, читати їх уголос під час демонстрації презентації.
       Розмір букв, цифр, знаків, їх контрастність мають бути та­кими, щоб учням з останніх парт було добре видно пре­зентацію.
       Заливка фону, букв, ліній має бути спокійного, «неотруй­ного» кольору, що не буде подразнювати й не втомлюва­тиме очі.
       Креслення, рисунки, фотографії та інші ілюстраційні ма­теріали повинні, якщо можливо, максимально рівномір­но заповнювати все екранне поле, бути високої якості, чіткими, контрастними.
       Не можна перевантажувати слайди зоровою інформацією.
       На перегляд одного слайда слід відводити достатньо часу (не менше 2-3 хвилин), щоб учні могли сконцентру­вати увагу на зображенні, простежити послідовність дій, розглянути всі елементи слайда, зафіксувати кінцевий результат, зробити записи в робочі зошити.
       Звуковий супровід слайдів не повинен бути різким, відволікати чи дратувати.

Для забезпечення ефективного навчального процесу необхідно:
 •     уникати монотонності, ураховувати зміну діяльності учнів за її рівнями: упізнавання, відтворення, застосу­вання;
     орієнтуватися на розвиток розумових здібностей дити­ни, тобто рівень спостережливості, асоціативності, по­рівняння, аналогії, виділення головного, узагальнення, уяви тощо;
     дати можливість успішно працювати на уроці із застосу­ванням комп’ютерних технологій і сильним, і середнім, і слабким учням;
     ураховувати фактор пам’яті дитини (оперативної, ко­роткочасної та довготривалої). Обмежено слід конт­ролювати те, що введено тільки на рівні оперативної та короткочасної пам’яті.
Кожен навчальний мультимедійний засіб має відповіда­ти всім дидактичним вимогам, як і традиційні посібники, а саме: науковості, систематичності, послідовності, доступ­ності, зв’язку із практикою, наочності. Проте під час ство­рення мультимедійної презентації необхідно враховувати не тільки відповідні принципи класичної дидактики, але й специфічні підходи використання комп’ютерних мульти­медійних презентацій.
Важливим моментом є розподіл навчального матеріалу на слайдах: він повинен подаватися частинами, легкими для сприйняття. Нелогічно на одному слайді розміщувати багато інформації, навіть якщо вона пов’язана з питанням, що ви­кладено на слайді.
Отже, мультимедійна інформація відрізняється чіткіс­тю, лаконічністю, доступністю. У процесі роботи з нею учні вчаться аналізувати, висловлювати власну думку, удоскона­люють уміння працювати на комп’ютері. Якщо застосування мультимедійних технологій добре продумане, заняття буде образним, наочним, цікавим, життєвим, дозволить розвивати вміння учнів працювати в парах і групах.




Немає коментарів:

Дописати коментар